Архів

Волонсевиa

 

www.wolasewicz.com

piotr@wolasewicz.com

 

 

 

 

На мій погляд, це твердження є хибним. З моїх дотеперішніх ґенеалогічних досліджень виходить, що прізвище Волонсевіч має патрономне, тобто по-батькове походження – прізвище прямо твориться від імена батька. У цьому випадку, префікс “Вол” прямо походить від слова “Волинець”, а не від “Вул” = “Вол”, яке згадає у своєму творі К. Рымут. Іван Волинець є засновником роду і мабуть він проживав поруч із дальшими нащадками на землях сьогоднішніх:  України, Білорусі та Литви. Підтвердженням такій думки є фотокопія ґенеалогічного дерева родини Волонсевіч, де знаходяться дані Івана Волинця як засновника роду. Моє дальше дослідження довели, що вже синів та онуків Івана звали Волинцевич (польською: Wo³yncewicz). На протязі від XVI до XVIII століття родина користувалася прізвищем Волинцевич. Не відомий є точний момент, коли і котре відгалуження родини Волинцевич почала користуватися прізвищем Волонсевич (польською: Wo³Ήsewicz). Е. А. Куропатніцький [Kuropatnicki] у своєму творі “Wiadomoœci o kleynocie szlacheckim” (Звістки про шляхетський клейнод), що видано у 1789 р., подає написання прізвища – Wo³Ήszewicz [Волоншевич].

Дуже важливим чинником у проясненні виникнення прізвища є написання й абетка, яким користувалися в цей період на східних окраїнах Речі Посполитої – місцеве населення користувалося як польською, так і руською (українсько-білоруський суржик) мовами. У руській мові написання прізвища являлося такою: ВОЛЫНЦЕВИЧ, польською WO£YNCEWICZ. Найймовірніше у XVII ст. прізвище WO£YNCEWICZ стало перетворене на WO£ONCEWICZ/ВОЛОНЦЕВИЧ (у цих часах не звертано уваги на написання прізвищ, бували випадки, коли браття користувалися різними прізвищами, а одна людина могла мати два прізвища). Отже „И” стало замінене на „O”. Тоді, крім заміни голосних, також помінялися приголосні –  та почали вживати трьох версії прізвища:  WO£YNCEWICZ, WO£ONCEWICZ та WO£ONSEWICZ [відповідно: Волинцевіч, Волонцевіч та Волонсевіч]. Заміна російського “С” на польське „S” трапилася у зв’язку з відмінною для обох мов абеткою, де літеру “Ц” (вимові польського “С”) замінено у написанні з російської “С” (польське ES) на польське “S”.

Останньою зміною написання прізвища Wo³onsewicz/Волонсевіч є те, що група „ON” [“он] стала заступлена характерним лиш польській мові звуком  „₯” [що приблизно відповідає чомусь посередньому між “ОН” та “ОУ”], тобто трапився так званий дифтонг, де ON=₯. Ця остання зміна привела до сучасного написання прізвища WO£₯SEWICZ.

Так, зміни у написанні прізвища Wo³Ήsewicz (у польській мові), були такими:

Wo³yniec = Wo³yn+cewicz = Wo³-o-ncewicz = Wo³on-s-ewicz = Wo³-Ή-sewicz,

що українською виглядало би  приблизно такою:

Волинець = Волин+цевич = Вол-о-нцевич = Волон-с-евич, причому останній вид має вже суттєво польський характер (з точки зору вжитих літер – польське “Ή”) і прямо не перекладається (український відповідник такий як попередньо – Волонсевич).[1]

 

 

 

Strona g³σwna

 



[1] Польському “і” щоправда відповідає українське “і”, а не “и” – як записано. Однак, є принципом, що у польській мові закінчення прізвищ цього виду є “- овіч”/ “евіч” тоді, як українською це - “- ович”/ “евич”. Подібна ситуація є теж з відповідністю польського “-нєц” (що у прямій транскрипції) з українським “-нець”.